Педрада

30.12.2021

Презентація . Патріотичне виховання

 25.10 2021

  

 ЯК АКТИВІЗУВАТИ ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ НА УРОЦІ

Сьогодення вимагає одночасно компетентного і творчого вчителя. Серед критеріїв методичної роботи особливого значення набуває вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту методичної роботи, які містять індивідуальні, групові та колективні форми роботи.

Історія – це наука про минуле, але…історії треба навчати з майбутнім( тобто по сучасному). Це може здатися важким, але  в Інтернеті є безліч ідей  та цікавих рішень. Багато викладачів ведуть свої сайти, де можна знайти різні вид підказки, як цікаво викладати  уроки, або які методи варто застосувати, щоб наші учні були  задоволений після уроку.  Обмежувати  нас може  лише наша уява, бо багато онлайн-ідей, необхідно адаптувати до свого предмету, потрібної теми, класу,  чи нарешті наших- можливостей.  Але немає нічого неможливого, якщо є бажання. 

Організація класу . Спосіб «жеребкуваня»

  Відомо, що у нас є учні які постійно тягнуть руку вгору і знають відповіді на всі питання. Або не знають,  або їм лише так задається. Однак є і такі, які ніколи не піднімають руку. І це завжди є проблемою, щоби впевнитись чи всі залучені до уроку чи ні. Особливо, якщо клас великий. Простим рішенням виявилось жеребкування за допомогою тенісних кульок.  Нумеруємо робочі місця у класі за допомогою наліпок. Також нумеруємо кульк. Вибраний номер дає відповідь на питання, читає д\з або інше завдання під час уроку. Чому жеребкування?  Принаймні жоден учень не скаже «Ви ніколи мене не питаєте».

«Ментальні карти»

Для впровадження нового матеріалу можна застосовувати ментальні карти. За їх допомогою можна графічно опрацювати цілу тему, або лише фрагмент. Часом учні можуть мати проблеми з тим аби визначити головні проблеми і другорядні проблеми. В такому випадку необхідно намалювати спочатку схему і дати можливість учням вписати  відповідні  питання.  Ці схеми досить гарно виглядає в зошиті. Але якщо йти в ногу з часом, то можна використовувати різні додатки в Інтернеті. На приклад додаток Coogl. І ми можемо зараз з вами практично спробувати скласти ментальну карту на будь-яку тему. (Практична робота. Учителі складають ментальну карту на тему «Національно-визвольна війна»)

«Зникаючі слова»

Часто, коли на уроці є багато нових термінів можна використати методику «Зникаючі слова».  Записуємо на дощці всі нові слова. повторюємо їх декілька разів. Потім дошку закриваємо і витираємо одне слово. А учні повинні визначити, яке слово витерли, і дати визначення цьому терміну. (Практична робота, напр. з теми козацькі клейноди використовуємо слова: коругва, булава, пернач, бунчук, литаври, печатка. Вчителі можуть привести ще й свої приклади) .

«Емоційне читання»

Ще один цікавий спосіб, щоб запам’ятати нове визначення. Діти не люблять читати. Щоби було веселіше, можна запропонувати читати одне й те саме визначення з різними емоціями. На приклад весело, сумно, сердито, запитально, урочисто тощо. 

«Пазли»

Цікавою вправою є складання пазлів з учнями. Учнів об’єднуємо в групи і даємо укладанки з 4-6 частин. Пазли можна використовувати і для впровадження нового матеріалу і для закріплення. Можна придумувати завдання на будь –які теми для різних класів. Для цього необхідно придбати дитячі пазли і наклеїти на них потрібні нам завдання. Наприклад   у 6 класі : людське стадо       родова община      сусідська община       плем’я . 

«Історичне лото»

Подібною є робота з лото. Але це вже більше на закріплення нового матеріалу. 

«Хронологічний конструктор»

При повторені також  можна застосувати вправи звичайні ларингологічні  шпателі. Наклеюємо на них  напр. різні події і пропонуємо викласти у хронологічному порядку. Можна також на інших написати дати і запропонувати поєднати дату і подію. Зрештою тут також можливості необмежені.  Аби працювала фантазія. 

«Продовж розповідь»

Учні записують слова на маленьких картках, які стосуються певної теми. Тоді картки змішуємо. Кожен учень по черзі витягує слово і намагається скласти речення, яке би відповідало даній темі. Важливо, щоби кожне наступне речення було пов’язане з попереднім. Можна за кожне речення давати бали. Просто речення  - 1 бал, пов’язане речення –  3 бали. Така гра розвиває мислення і мовлення наших учнів. (Практична робота. Складаємо розповідь на вибрану тему).

«Використовуємо Інтернет ресурси»

Всі ці методи добре працюють, але вимагають підготовки і матеріальної бази. Тому можна ще й використовувати Інтернет ресурси. Їх є дуже багато. Я використовую  Learning Apps, Kahoot, Quizizz.  

29.12.2020

Формування громадянської компетенції на уроках правознавства, історії, громадянської освіти.

 

Українському суспільству необхідне покоління громадян, які: приймають громадянські цінності та відповідальні рішення в ситуації вибору мають розвинуте почуття відповідальності за долю країни. Найбільш точним визначенням якості, яку має формувати школа для цього, є громадянська компетентність. І ефективність у цьому напрямі прямо пропорційна компетентності вчителя. Громадянські компетентності виокремлено як складові Нової української школи.

    В концепції громадянської освіти в Україні зазначено, що основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал, для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних інтересів. Сучасна демократія вимагає від особи не лише політичної активності, а й усвідомлення нею власної ролі і значення в житті суспільства, а також дій у відповідності до власних переконань і цінностей.   

Процеси, які відбуваються в Україні протягом останніх років, сприяють утвердженню суверенної, правової, демократичної, соціально орієнтованої  держави і водночас пов’язані зі становленням нового громадянського суспільства, що вимагає суттєвих змін у підходах до формування нового покоління громадян нашої держави.

За цих умов особливого значення набуває громадянська компетентність , формування якої у школярів вимагає посилення уваги до цього завдання загальної середньої освіти. Цілеспрямоване формування громадянської компетентності учнів передбачає реалізацію в освіті компетентнісного підходу. Спрямованість системи освіти на переважне засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще декілька десятиліть тому , вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у розв’язанні соціальних , виробничих і економічних задач. Як зауважують вчені, в умовах інформаційного суспільства необхідним є перенесення акцентів у результатах навчання з принципу адаптивності на принцип компетентності випускників освітніх закладів.

Поняття “компетентність” у наш час органічно увійшло в педагогічний обіг  і науковці намагаються дати визначення освітніх та життєвих компетентностей .

Громадянська компетентність є інтегративною характеристикою особистості, яка включає й певний рівень психологічної готовності до активного суспільного життя – громадянськість.

Провідна роль у розвитку системи громадянської освіти належить вивченню основ правознавства, громадянської освіти та історії. А тому головною метою вчителя є формування інтелектуальної особистості з активною громадянською позицією, яка готова реалізувати свої права та обов’язки, толерантно ставиться до поглядів інших, відповідальна перед суспільством і державою за свої вчинки.

Найбільш продуктивною технологію, за допомогою якої можна сформувати нову інноваційну особистість, є технологія розвитку критичного мислення. Критичне мислення — це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та завершується прийняттям рішення. Тому структура уроків з використанням даної технології має свої особливості.

Актуалізація пізнавальних процесів учнів.

На цьому етапі визначаємо мету вивчення матеріалу, з'ясовуємо, що відомо учням з цієї теми. Для цього використовуємо такі прийоми, як «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Мікрофон» тощо. Так, під час вивчення теми «Основи адміністративного права» можна запропонувати всім знайому ситуацію: увечері на вулиці юнаки голосно сміються, вигукують непристойні слова, підпалюють та кидають під вікна петарди. Прошу учнів надати відповіді на запитання:

—Чи порушено в цій ситуації чиїсь права? Чи можна притягти підлітків до відповідальності? Яке покарання можуть понести неповнолітні? 

Разом з учнями з'ясовуємо, що справді відбувається правопорушення, яке тягне за собою адміністративну відповідальність. Тепер учням цікаво дізнатися про види адміністративних правопорушень, адміністративні стягнення, особливості відповідальності неповнолітніх. На цьому етапі можна звернутися до знань, яких набули учні  під час уроків історії. Пригадати які документи про права лей вони знають. Порівняти яку відповідальність несли лди в минулі часи і тепер.

Осмислення нового матеріалу.

На цьому етапі відбувається безпосереднє ознайомлення учнів з новою інформацією. Методика критичного мислення передбачає, що на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учні ознайомлюються з новою інформацією під час читання тексту, правових джерел, перегляду фільму, прослуховування лекції. Опрацьовуючи нову інформацію, варто використовувати такі методи, як аналіз, синтез, порівняння. Наприклад, під час вивчення теми «Права людини і громадянина (загальні положення)» пропонуємо учням ознайомитися з витягами із «Загальної декларації прав людини» та II Розділу Конституції України, а потім визначити основні групи прав людини закріплені в цих документах, встановити спільне та відмінне. Головне завдання цього етапу уроку — підтримати й стимулювати інтерес учнів шляхом постановки ними запитань, занотування примітки в тексті у разі сумніву або нерозуміння, складання таблиці тощо.

Щоб виховувати в учнівської молоді поваги до закону і прав людини був варто проводимо урок  «Права і свободи людини» з правознавства, метою якого є : дати уявлення про поняття «права і свободи людини», види прав і свобод людини, міжнародні документи з прав людини та прав дитини; пояснити значущість і актуальність документів з прав людини для забезпечення сучасного захисту прав і свобод особистості; ознайомити з основними правовими документами в галузі прав людини; розвивати уміння коментувати та аналізувати юридичні тексти; шукати необхідну інформацію; розвивати уміння аргументовано висловлювати свою точку зору та практичні навички роботи з нормативно-правовими актами; виховувати пріоритет загальнолюдських цінностей, активну життєву позицію, патріотизм, гуманізм, гендерну толерантність; виховувати повагу до Законів України та любов до Батьківщини; виховувати вміння захищати свої права цивілізованим шляхом. А також маємо уроки з всесвітньої історії наприклад «Рух афроамериканців США за громадянські права. Мартін Лютер Кінг» на якому спираємося на вже набуті знання на уроках правознавства або громадянської освіти.

 

Осмислення (рефлексія).

На цьому етапі відбувається осмислення учнями нового матеріалу; адаптація нових понять в особистій системі знань учня, тобто заміна вже наявного уявлення новим, засвоєння і закріплення знань. На цьому етапі використовуємо такі техніки: «Прес», «Займи позицію», моделюю конкретні ситуації, організовую обговорення проблеми, дискусії. Наприклад, під час вивчення теми «Військовий обов’язок громадян України» проводимо аналітичну гру «Займи позицію», де пропоную учням визначитися у своєму ставленні до альтернативної служби. На цьому етапі важливо спонукати учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо краще запам’ятовується те, що ми формуємо в особистому контексті; сприяти обміну ідеями між учнями, що дозволяє їм збагатити свій словниковий запас, формулювати і висловлювати свої думки.

Значні можливості для правової освіти і виховання громадянських якостей підлітків дає предмет «Громадянська освіта» Особливість цього курсу полягає в тому, що він базуються на інтерактивних методах навчання, які організують процес соціальної взаємодії, що сприяє набуттю її учасниками нових знань. Однією з основних умов інтеракції є формулювання проблеми та робота над нею в групах (парах, трійках), прийняття узгодженого рішення і діалог за підсумками роботи. Під час роботи на таких уроках учні набувають практичного досвіду у реалізації демократичних процесів. Наприклад, під час вивчення теми «Як демократичні процедури забезпечують народовладдя у демократичній державі» можна провести референдум, завдяки чому учні набудуть практичних навичок участі у виборах, що, у свою чергу, підвищує зацікавленість учнів предметом, забезпечує глибше засвоєння змісту навчального матеріалу, вироблення громадянських навичок, виховує відданість демократичним цінностям.

Водночас треба дбати про те, щоб використовувані відомості допомагали: а) розкрити суть або одну з ознак громадського обов'язку; б) показати різні його прояви; в) проникнути у внутрішній світ людей високого обов'язку. Дуже важливою є також емоційна насиченість розповіді учителя. Учитель не може бути байдужим до того, про що розповідає. І його схвильованість передається учням. Необхідно також пов'язувати виклад навчального матеріалу з життям, з діяльністю учнівського колективу. Отже, до найважливіших завдань формування національної самосвідомості учнів слід віднести: – глибоке і свідоме засвоєння знань; – опанування національних і загальнолюдських цінностей; – формування позитивної самооцінки учнів, переконаності в тому, що людина – унікальна, неповторна особистість; – досягнення національної самоідентифікації кожним учнем, усвідомлення приналежності його до українського народу; – виховання любові до України, рідної землі, малої батьківщини, народу; толерантного ставлення до всіх народів, що проживають на території нашої країни; – формування готовності до повсякденної роботи задля процвітання країни, зміцнення української держави та готовності до її захисту.

Виховання громадянина завжди було найважливішим завданням суспільства. Події, які ми пережили упродовж 2013-2015 рр. і які переживаємо зараз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потребує постійного захисту і глибокого розуміння, оцінки того що відбувається навколо нас. Очевидним є факт, що в сучасних умовах суспільствознавча освіта виступає своєрідною серцевиною моральності, патріотичності, правової культури і поведінки, формування честі і гідності у молодого покоління.

В.О.Сухомлинський підкреслював, що «патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнається, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується…» Вчитель історії засобом свого предмета проектує людину, виховує на своїх уроках юного патріота, формує патріотичні почуття і переконання на історичних прикладах, спрямовує до «…рухів і поривів духу…»

Є визначені критерії рівнів патріотизму:

Високий рівень – учень цікавиться історією і культурою Батьківщини. Пишається нею. Виявляє бережливе ставлення до національних багатств держави, до національної культури. Припиняє серед оточуючих не шанобливе ставлення до національних багатств держави, до національної культури, традицій.

Середній рівень – цікавиться історією і культурою Батьківщини. Пишається нею.

Низький рівень – мало цікавиться історією Батьківщини. Історико – патріотичну роботу виконує при спонуканні і під контролем.

Сьогодні як ніколи важливо спрямовувати дітей і молодь на вибір громадянсько-національних ідеалів та ціннісних орієнтацій у їхньому житті. Всебічне виховання підростаючої особистості в наш час не має сенсу без громадянського компонента. Ефективність виховання громадянськості, як і багатьох інших особистісних характеристик, значною мірою визначається реалізацією у виховному процесі діяльнісного підходу, відповідно до якого в структурі особистості виникають і закріплюються передусім ті новоутворення, у «конструювання» яких індивід вкладає свої почуття, власну працю, енергію, конкретну дію, проявляючи цілеспрямовану активність.

У пору активних демократичних перетворень, ми маємо змогу реалізовувати у виховній практиці ті громадянські надбання, які будуть сприяти вибору активної життєвої позиції та свідомого формування громадянського світогляду нашої молоді.

 

Література

1. О.Пометун, зав. лабораторією суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, д.п.н., проф.

2.Оржехівський В. Громадянська освіта формує громадянина // Відродження. — 1998. — № 2. — С.2-4.

3. Вишневський О. Сучасне українське виховання (система цінностей). —Львів, — 199. — 15 с.