ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ОРГАНІЗУВАТИ ДИТИНІ КОМФОРТНУ ОБСТАНОВКУ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

 

Бути вдома, не носити шкільну форму і не відповідати біля дошки - про таку школу мріяло багато дітей. А ось батькам, як показала практика, з переходом на дистанційне навчання зовсім не весело. Нова реальність сильно змінює звичний спосіб життя і накладає на батьків підвищену відповідальність. Раніше мами і тата були спокійні, що дитина в школі під наглядом педагогів, а тепер потрібно самостійно контролювати навчальний процес. Однак, як кажуть експерти, за дистанційним навчанням майбутнє, і цілком можливо зовсім скоро це стане звичним явищем в Україні і без карантину.

Як змусити дитину вчитися вдома? 

Багато батьків не знають, як організувати навчальне місце школяра, і що взагалі робити, коли йде урок. Адже домашня обстановка, як кажуть психологи, в більшій мірі пов'язана з відпочинком і розслабленням. А навчання вимагає певної суворості та серйозності. І ось тут виникає перше і головне питання - як змусити дитину вчитися вдома? Відповідь досить проста - змушувати не потрібно. Психологи і педагоги рекомендують просто створити всі необхідні і комфортні умови і всіляко сприяти домашньому навчанню. Адже ця система не нова і протягом багатьох століть такий метод був єдиним способом отримати освіту. Завдяки домашньому навчанню виросли великі генії. Наприклад, Моцарт, Лермонтов, Сахаров, П'єр Кюрі, Олександр Грем Белл, Томас Едісон і багато інших отримали домашню освіту. Щоправда, раніше така форма була доступна лише забезпеченим сім'ям. А сьогодні з'явилася реальна можливість надати всім дітям навчання на дому. Школа вдома: рекомендації для домашнього навчання 

Режим дня — основа дисципліни 

Найскладніше в дистанційному навчанні виявилося дисциплінувати дітей. Домашня обстановка розслабляє: не потрібно рано вставати, щоб встигнути до 8 або 9 в школу, надягати форму, складати портфель. Можна спокійно поснідати, погладити кота і навіть встигнути подивитися мультик. У цьому безперечно багато плюсів і, перш за все, економія часу. Але вся відповідальність у підготовці до навчання школяра лягає на плечі батьків. Потрібно організувати час так, щоб дитина могла спокійно позайматися, послухати уроки, виконати домашні завдання і відпочити. Почати необхідно з режиму дня: вставати і лягати спати в один і той же час. Ідеальним часом пробудження для школяра вважається 7:00-7:30, лягати спати слід до 22:00. Навіть якщо уроки починаються пізніше 9.00, бажано, щоб дитина дотримувався такого режиму.До початку першого уроку дитина повинна бути готовою до навчання: закінчити гігієнічні процедури, зробити легку гімнастику, охайно вдягнутися і обов'язково повноцінно поснідати. Необхідні речі для занять повинні бути в одному місці і завжди під рукою. У проміжках між уроками можна влаштовувати легкі перекуски. Все так само, якщо б вона знаходилася в школі, і перекус потрібно було брати з собою. Тільки тепер досить прийти на кухню.

 Чіткий графік і розпорядок дня 

Ще одне важливе правило організації домашнього навчання - чіткий графік. Дитина повинна точно знати, коли у неї починаються і закінчуються уроки, в який час вона буде відпочивати або займатися іншими справами. Педагоги рекомендують складати графік разом з дитиною, прописувати його в паперовий щоденник або завести спеціальний блокнот-планувальник. Молодших школярів обов'язково потрібно контролювати. Навіть якщо батьки не вдома, педагоги рекомендують знати розклад, дзвонити і запитувати, наскільки успішно було виконано урок або завдання і нагадувати про наступний пункт. Розпорядок дня повинен бути завжди перед очима школяра. Наприклад, зручно користуватися невеликими настінними дошками, куди можна розписувати графік занять на кожен день. Виконані завдання потрібно позначати або викреслювати, щоб дитина бачила результат діяльності. Це дозволяє формувати у дітей цілеспрямованість. При необхідності можна придумати систему мотивації і зробити розпорядок дня в ігровій формі.  

Серйозне ставлення до навчання 

Як показала практика, багатьом дітям виявилося складно вчитися вдома через не зовсім серйозне ставлення дорослих до такої форми освіти. Деякі батьки не тільки не сприяють комфортному навчання, а й заважають. Наприклад, завантажують дітей домашніми обов'язками під час уроків, не прибирають сторонній шум. Ставлення батьків до нового формату навчання формує ставлення і у дітей. Якщо дорослі весь час будуть говорити, що такий вид навчання - це несерйозно, звичайно, так до нього буде ставитися і дитина. Потрібно зрозуміти, що дистанційне навчання - таке ж за значимістю навчання, як звичайний похід в школу. А значить, в навчальний час діти повинні бути зайняті тільки уроками і мати всі умови для якісного навчання. Навчальний час формує і організовує школа. Завдання батьків - розібратися в організаційних питаннях, дізнатися розклад, проконтролювати початок і завершення уроків. А ще не заважати і не відволікати дитину під час занять. Обов'язково вимкнути телевізор, навіть в сусідніх кімнатах, і прибрати всі джерела шуму. Учень повинен бути зосереджений тільки на уроках.

Правильна організація робочого місця 

Ще одне важливе правило домашнього навчання - робоче місце. В ідеалі, щоб у дитини була своя кімната, персональний стіл, комп'ютер. Якщо у школяра немає окремої кімнати, потрібно обладнати зручний куточок, де під час занять йому ніхто не буде перешкоджати. Такий простір можна організувати за допомогою зонування приміщення або, скажімо, на утепленій лоджії. Там обов'язково має бути хороше освітлення, зручні полиці, органайзер для письмового приладдя і комфортний стілець.

Відпочинок і дозвілля 

У перервах між уроками і домашньою роботою діти повинні відпочивати. Потрібно правильно організувати перерви, як в школі, і стежити, щоб дитина не сиділа перед монітором всі 5-6 годин уроків. Педагоги рекомендують провітрювати приміщення, робити гімнастику для очей і розминати тіло. Можна включати музику і займатися разом з дітьми - це найкраща мотивація. Після уроків 2-3 години школяр повинен відпочити: пообідати, пограти, подивитися мультфільм або погуляти на свіжому повітрі.

Як бути уважними батьками, але не робити все за дитину 

Кожній дитині важливо бути почутим, щоб його похвалили. Тому не варто відштовхувати школяра, якщо він принесе зошит і попросить допомогти у виконанні завдання. Однак ключове слово тут «допомогти», а не виконати за нього. Багато батьків не привчають дітей до самостійності і, щоб скоріше закінчити домашні завдання, роблять їх за дитину. Коли дитина старанно щось виконує і поводиться добре, важливо відзначати і хвалити його. Адже тепер вся відповідальність лежить на батьках: учитель навіть при особистому відеозв'язку не завжди зможе помітити якісь нюанси. Також педагоги рекомендують стежити за успішністю свого школяра, при необхідності зв'язуватися з учителем, уточнювати інформацію.

Дистанційне навчання потребує часу для адаптації. І найпростіше звикнути і впровадитися в нову систему, дотримуючись чітких правил і рекомендацій. І якщо раніше основну частину відповідальності брали на себе школи і вчителі, то в умовах домашнього навчання контроль перекладається на плечі батьків. Основна рекомендація мамам і татам школярів - постаратися створити всі необхідні умови для освіти дітей і підтримувати високу мотивацію. А ще спілкуватися з педагогами і не боятися ставити питання. Усіхів!!!

Джерело: https://sunfamilyclub.net/blog/obuchenie-bez-mucheniy-sovety-roditelyam-kak-organizovat-rebyonku-komfortnuyu-obstanovku-dlya-distancionnogo-obucheniyaSun Family Club © sunfamilyclub.net

 Вітаємо з  Новим роком та Різдвом Христовим! 

Бажаємо  миру і спокою в кожному домі, добра, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, побільше радості, міцного здоров'я і всіх благ! Нехай виправдаються всі очікування і здійсняться найзаповітніші мрії!

День Збройних Сил України

 

Історія нашого свята, або Чому саме 6 грудня святкуємо День Збройних Сил України

Коли мова заходить про 6 грудня, то слід пам’ятати не тільки про створення новітньої армії у 1991 р. («День Збройних Сил України»), а й про 6 грудня 1919 р. – початок однієї із славетних сторінок української армії – Першого зимового походу Дієвої армії УНР.

У 1917 році постає Українська держава — спочатку як автономія у складі Російської імперії, а згодом і як повністю незалежна Українська Народна Республіка. Активні військові дії більшовиків проти молодої держави і перша окупація значної частини України московськими військами показали гостру необхідність у створенні боєздатної армії, яка здатна забезпечити територіальну недоторканність і суверенітет перед північним агресором.

Військо формувалося на національних засадах і традиціях, рядові називалися козаками, а командири підстаршинами й старшинами. Було введено окремі ранги (військові звання), відмінні від іноземних, як от ройовий, чотовий, бунчужний, хорунжий, сотник. Офіційною була назва «Військо і Флот УНР» (через відсутність флоту як окремого виду збройних сил частіше вживали скорочену назву «Військо УНР»), а також у наказах вживалася назва «Армія УНР», бойове ядро якої, що брало постійну участь у військових діях, називалося «Дієва армія УНР» — скорочено ДА УНР.

Після важких поразок у 1919 році в зіткненнях з російськими більшовиками і білогвардійцями, а також викошена епідемією тифу, Армія УНР разом із Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на західні землі в тодішню Волинську губернію УНР, де у Новоград-Волинському повіті опинилася у «трикутнику смерті»: між більшовиками з північного сходу, поляками з північного заходу і білогвардійцями з півдня.

4 грудня у Новій Чорториї поблизу Любара Головний Отаман зібрав військову нараду, на якій були присутні командарм полковник Василь Тютюнник та начальник штабу полковник Євген Мєшковський, а також начальники п’яти збірних дивізій. Обговорювали можливість припинення відкритої боротьби і перехід до партизанської боротьби в тилах противника. 4 грудня так і не вдалося виробити спільного рішення. 5 грудня С. Петлюра призначив командувачем ДА УНР замість смертельно хворого Василя Тютюнника (помер через два тижні) начальника Запорізької збірної дивізії полковника Михайла Омеляновича-Павленка, а його заступником начальника Київської збірної дивізії полковника Юрка Тютюнника. 6 грудня відбулася друга нарада, на якій головував прем’єр-міністр Ісаак Мазепа. Після довгих дискусій і суперечок було прийнято одноголосне рішення ліквідувати фронт, а боєздатні частини відправити у рейд по тилах противника з метою зберегти дієздатний кістяк армії, організувати взаємодію з повстанськими загонами для спільної боротьби, завдати окупанту втрат і знищити, де це можливо, його окупаційний апарат й інфраструктуру. За такий рейд активно виступали командарм Омелянович-Павленко і його заступник Тютюнник, що і вплинуло на остаточне рішення.

Командарм Михайло Омелянович-Павленко на листівці в честь
5-ї річниці початку Першого Зимового походу

6 грудня 1919 року козаки і старшини реорганізованої Дієвої армії УНР, які залишилися у строю і не бажали переходити на чиюсь зі сторін, під командою Михайла Омеляновича-Павленка (який був підвищений у «ранзі» генерала) вирушили в рейд по тилах противника, який згодом назвали Першим зимовим походом. Перший, бо у 1921 році був ще й Другий похід під загальним командуванням Юрка Тютюнника, а зимовий — бо почався з початком зими і протривав усю зиму, закінчившись 6 травня.

У Перший зимовий похід виступило за різними оцінками від 5 до 10 тисяч, як тоді називали, шабель (кіннота) і багнетів (піхота) з артилерією. Оцінки відрізняються через те, що протягом цих п’яти місяців тривали постійні бої і сутички, у яких армія зазнавала втрат, і так само армія поповнювалася за рахунок козаків, які опинилися в партизанських загонах у тилу більшовиків, а потім знову влилися в ДА УНР. Саме бойове ядро складало близько тисячі шабель і дві тисячі багнетів при чотирнадцяти гарматах.

Історичне і стратегічне значення 3000-кілометрового Першого зимового походу ДА УНР, який почався 6 грудня, важко недооцінити. Наявність армії, яка продовжує боротьбу проти «червоного» окупанта дала підстави Симону Петлюрі говорити з начальником Польської держави і її війська Юзефом Пілсудським про спільний фронт проти більшовиків і саме про допомогу поляків у звільненні України, а не заміни більшовицької окупації на польську. Внутрішня ситуація в Україні була вкрай важкою, населення не бачило ані уряду, ані не чуло про його діяльність, і поява армії у глибокому тилу ворога вселяла надії в українців на звільнення рідної землі. За час походу Дієва армія мала ряд успішних боїв і здобула декілька населених пунктів: 19.ІІІ звільнено Умань, 5.IV — Бобринець, 16. IV — Вознесенськ, де здобули багату військову здобич, козаки добре оділися і взулися, а головне — поповнили боєкомплекти. 22-25.IV армія вирушає у район Ананьїва і Балти, де надає суттєву допомогу повсталим селянам, а згодом вирушає на допомогу Галицькій Армії (у той час тимчасово перейшли на бік «червоних»), дві бригади якої виступили проти більшовиків. Загалом за час походу близько 50-ти боїв.

Закінчився Перший зимовий похід 6 травня 1920 року, коли частини ДА біля с. Писарівка Ямпільського повіту зустрілися з розвідувальними роз’їздами 2-ї стрілецької дивізії полковника Олександра Удовиченка, яка діяла у складі 6-ї польської армії. З цього приводу в рапорті Удовиченка Петлюрі читаємо: «Повсюди лунає гучний козацький поклик «Слава Україні й Головному Отамані Петлюрі, слава отаману Омеляновичу-Павленку, усій старшині й козацтву славної Дієвої армії!» Того ж дня 6 травня відділи 3-ї польської армії увійшли в Київ, а вже 8 травня у Києві відбувся спільний парад польських частин і української 6-ї дивізії полковника Марка Безручка. На момент зустрічі Дієвої армії з українськими частинами, які вели наступ разом із поляками, її чисельність складала 4 319 чоловік при 81-му кулеметі та 12-ти гарматах.

Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Цим хрестом були нагороджені всі учасники Першого зимового походу, які іменувалися «Лицарями Ордена Залізного Хреста». Знак ордена №1 одержав командарм Михайло Омелянович-Павленко (на листівці вище у командарма на грудях саме цей орден), №2 — начальник штабу в Зимовому поході генерал Юрко Тютюнник, №3 — командир 2-ї Волинської дивізії генерал Олександр Загродський. Загалом було нагороджено до 4 тисяч козаків і старшин. Лицарі ордена прийняли рішення відзначати 6-го грудня свято відзнаки Залізного Хреста.

Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України прийняв закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР. У цей же день було затверджено текст військової присяги, яку урочисто склав у Верховній Раді перший міністр оборони України генерал-полковник Костянтин Морозов, а також денонсовано союзний договір від 30 грудня 1922 року, чим, фактично, було завершено героїчний чин вояків Армії УНР 70-річної давнини — визволення від більшовицької окупації України. У 2014 році рейди тилами російсько-терористичних військ здійснили сучасні військовослужбовці. Найбільш відомими стали рейди 95-ї ОАБр і 80-ї ОДШБр із приданими підрозділами, під час яких було виконано бойові завдання з деблокування оточених підрозділів ЗСУ і значно підірвано плани зі збройної агресії проти України.

Автор – Військовий реконструктор, краєзнавець Андрій Мацьків, спеціально для АрміїInform

Джерело: https://armyinform.com.ua/2019/12/istoriya-nashogo-svyata-abo-chomu-same-6-grudnya-svyatkuyemo-den-zbrojnyh-syl-ukrayiny/

"Вчинок та наслідок"

 В рамках тижня безпеки життєдіяльності "Іскру гаси до пожежі - бо вогоньне має межі" у 6 класі проедено виховний захід "Вчинок та наслідок". Здобувачі освіти пригадали причини, які можуть спричинити пожежу, правила поведінки під час пожежі. Спільно сформували поради, як запобігти цьому лихові.

      13 жовтня до Дня Захисника України учні 6 класу провели виховну годину "Героїчна спадщина запорізького козацтва - крок до майбутнього". Учні пригадали якими були традиції прийому на січ., які правила інували на січі. За допомогою презентації дізналися які визначні битви проводили козаки, за що вони боролися. Під час заходу дітям нагадали про складні та трагічні періоди в історії України на шляху до незалежності, зокрема про події у зоні АТО, ООС. Діти самостійно зробили висновки про те, що  сильна армія  - запорука миру в країні, і що наші військові традиції сягають сивої давнини.

 

Виховання доброти і відповідального ставлення до усього живого. Це одне з щонайперших завдань педагогіки. Виховання гуманного ставлення до тварин є важливою складовою етичного, культурного та екологічного виховання молоді. Як привити любов до чотирилапих? Що таке відповідальне ставлення до песиків та котиків? Як уникнути проблем у спілкуванні з тваринами? На всі ці питання можна було отримати відповіді на нашому «уроці доброти» який відбувся 7 жовтня 2020 р.

 На першому уроці ми пригадали все що знали про Covid-19: Розгадували ребуси, робили цікаві тести. Також тренувалися як мити руки протягом 30 секунд. Все дуже просто - можна наспівувати приспів "Червоної рути")))

На кінець уроку діти побажали один одному успіхів у навчанні